Ця таблиця допоможе Вам визначити, чи є у дитини затримка розвитку. Це дасть змогу Вам допомагати дитині в розвитку раніше, ніж її труднощі стануть для неї значними. Для проходження самодіагностики натисніть на зображення ліворуч.

Як зрозуміти, яка це – гіперактивна дитина? Непосидюча, занадто активна, норовлива та неуважна, невихований бешкетник, який погано поводить себе та не контролює свою поведінку; чи дитина, яка має розлад психічної сфери. Де проходить межа між психічним порушенням та надмірною дитячою активністю, як розпізнати патологію, чим допомогти дитині та чи треба лікувати? Детальніше ...

Світ дитини – це справжній Всесвіт, що має тонку організацію і не просту будову. Зрозуміти дітей вірно не завжди вдається з першого разу. Інколи для цього потребуються тижні, місяці і навіть роки. Щоб підібрати вірний «ключик» до дитячої душі, пропонуємо батькам дати відповідь на наступні питання. Пропонована самодіагностика для батьків не передбачає інтерпретації результатів. Головна її мета – допомогти батькам виявити ті сфери дитини, які з певних причин є не достатньо розвиненими. Зробивши невеличкий аналіз, спробуйте замислитися, чому так відбувається і як можна змінити ситуацію на краще. Детальніше ...

Тривожні сигнали, які мають вас насторожити.

Розлад аутистичного спектра (РАС) проявляється головним чином порушеннями у трьохсферах:
1. У тому, як дитина спілкується з іншими дітьми та дорослими.
2.У тому, як дитина розмовляє, користується жестами і мімікою.
3.У тому, як дитина поводиться.

Прочитайт

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ, ЩО МАЄ ЗНАТИ ТА УМІТИ ДОШКІЛЬНИК

Діагностика дітей 3-4 років

«Коробка форм» (сприйняття

Мета: оцінка ступеня сформованності сприйняття форми і просторових відносин, здатності здійснювати аналіз розміщення фігур в просторі.

Процедура проведення. Перед дитиною розкладаються фігури-вкладиші і ставиться ящик з прорізами (дошка Сегена) (рис. 1), фігури виймають. Інструкція: «У цьому будиночку живуть фігури. У кожної свої дверцята. Знайди дверцята для кожної фігури ».

«Мотрійка 3-складова» (мислення)

Мета: виявлення розуміння дитиною інструкції, сформованості поняття величини; оцінка рівня розвитку наочно-дійового мислення.

Процедура проведення. Дитині показують мотрійку, психолог її розбирає, а потім збирає. Після цього мотрійку ставлять перед дитиною і пропонують їй зробити те ж саме. Крім того, дитину просять показати саму велику мотрійку, саму маленькую, поставити їх по зросту.

«Парні картинки» (увага, загальна обізнаність)

Мета: оцінка здатності концентрувати увагу на пропонованих об'єктах, спостережливості, зорової пам'яті.

Процедура проведення. Перед дитиною викладають картинки. Аналогічний набір знаходиться у дорослого. Дитині по черзі пред'являють картинки, пропонують знайти таку ж і сказати, що на ній зображено.

«Вгадай, що зникло?» (пам'ять)

Мета: оцінка рівня розвитку мимовільної пам'яті, розуміння інструкції, уваги.

Процедура проведення. Перед дитиною розмішують шість іграшок і пропонують назвати їх, потім дитина закриває очі, а психолог прибирає дві іграшки: «Зараз іграшки будуть грати з тобою в хованки. Ти закриєш очі, а якісь іграшки сховаються. Коли ти відкриєш очки, треба буде сказати, яких іграшок немає».

Діагностика дітей 4-5 років

«Покажи і назви» (загальна поінформованість)

Мета: виявлення загальної поінформованості дитини.
Процедура проведення. Перед дитиною кладуть аркуші з малюнками, потім ставлять їй запитання і пропонують знайти відповідь, роздивившись малюнки.

1.Покажи і назви, що росте на грядці

2 Покажи і назви, хто лікує дітей?

3.Покажи і назви, що росте на дереві?

4.Покажи і назви, хто працює в магазині?

5.Покажи і назви домашню тварину.

6 Покажи і назви, хто готує обід?

7.Покажи і назви дику тварину.

8.Покажи і назви, хто літає?

9 Покажи і назви, що росте в лісі?

«Розрізні картинки 4-складові» (сприйняття)

Мета: виявлення рівня розвитку цілісного сприйняття, здатності до зорового синтезу.

Процедура проведення. Дитині пропонують чотири частини картинки. Частини розкладають так, щоб їх треба було не просто зсунути разом, а дати їм потрібне просторове положення. Дорослий каже: «Перед тобою картинка, розрізана на частини. Як ти думаєш, що намальовано на цій картинці? Що утвориться, коли ти складеш частини разом? » Дитина повинна сказати, що зображено на розрізаній картинці. Якщо вона не може зрозуміти, що вийде в результаті складання частин, дорослий пропонує: «Склади частини, і подивимося, що намальовано на картинці».

«8 предметів» (пам'ять)

Мета: дослідження обсягу образної пам'яті.

Процедура проведення. Дитині пропонують аркуш із зображеннями восьми предметів.

Інструкція: «Подивися уважно на картинку, розглянь її і назви намальовані предмети, постарайся їх запам'ятати». Через деякий час дорослий прибирає лист і пропонує дитині згадати, що було зображено на ньому.

«Знайди таку ж картинку» (увага)

Мета: виявлення здатності встановлювати тотожність, схожість і відмінність предметів на основі зорового аналізу; оцінка ступеня розвитку спостережливості, стійкості уваги, ціленаправленості сприйняття.

Процедура проведення. Перед дитиною розміщують картинки. «Подивись, тут намальовані різні квіти. Серед них треба знайти такі ж, як ця (дорослий показує на квітку, розміщену ліворуч в рамці). ... А тепер знайди такий же (як у рамці) гриб».

Діагностика дітей 5-6 років

«Драбинка» (самооцінка)

Мета: виявлення самооцінки дитини.

Інструкція: «Подивися на цю драбинку. На саму верхню сходинку ставлять самих хороших дітей, на саму нижню сходинку – найгірших. На середній сходинці – ні поганих, ні хороших. Чим вища сходинка – тим кращі діти. На яку сходинку ти сам себе поставиш? А на яку сходинку тебе поставить вихователька? Мама? Тато? (можна запитати про інших близьких родичів)».

«Небулиці»

Мета: виявлення знань дитини про навколишній світ, здатності емоційно відгукуватися на небувальщину малюнка.

Процедура проведення. Дитині пропонують картинку зі словами: «Подивися на цю картинку». Якщо дитина розглядає її мовчки (або взагалі ніяк не реагує), педагог може запитати: «Ти розглянув картинку? Смішна? Чому вона смішна? Що тут намальовано неправильно?» При цьому кожне питання є допомогою у виконанні завдання і впливає на отриману оцінку. Дитина повинна побачити небулиці і потім пояснити, як має бути насправді. Якщо дитина не може, психолог може надати їй допомогу, задаючи наступні питання:

- Чи може коза жити в дуплі? Де вона повинна жити?

- Де і як росте морквина, редиска? І т.п.

«Послідовні картинки» (мова, мислення)

Мета: виявлення здатності дитини зрозуміти сюжет в цілому, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, що лежать в основі зображеної ситуації, складати послідовну розповідь.

Процедура проведення. Перед дитиною на столі в довільному порядку викладають картинки і пропонують уважно їх роздивитись. «Всі ці картинки переплутані. Розклади їх по порядку таким чином, щоб за ними можливо було скласти розповідь».

«На що це схоже?" (Уява)